Україна 2021: Підготовка до неминучого?

Під кінець 2021 року, на початку нового 2022 року пора розглядати найбільш вражаючі події останніх місяців нашого смутного часу.

У 2021 році Україні довелося усвідомити, що стара добра “спляча загроза” з боку Москви, яка постійно висіла над Україною в останні роки, стала реальною і конкретною. Цього року Київ також зрозумів, що Україні треба буде діяти поодинці і, зрозуміло, повинна буде протистояти цій загрозі самостійно, без союзників.

Загроза у 2021 році, яка дійшла до України кількома ударними хвилями, комбінована і складається, принаймні, з наступних елементів:

· Привернення уваги громадськості шляхом поляризації та посилення дебатів про ідентичність, культурні та релігійні проблеми, національну етнічну приналежність і т. д. Надання паспортів Росії громадянам т. зв. «Д / ЛНР» на тій підставі, що вони називаються “нашими”, є практичним прикладом цього.

· Атаки і спроби атак на критично важливу інфраструктуру і системи інших важливих органів.

· Провокування міграційної кризи на кордоні України з Білоруссю.

· Створення нестачі енергії — газопровід Північний потік-2, підвищення цін на енергоносії, викликання утруднення поставок газу, електроенергії та вугілля.

· Залучення Білорусі в кризу між Україною і РФ — шляхом фактичного військового об’єднання, Білорусь стала свого роду зоною нарощування військового потенціалу для росіян.

· Концентрація військ на кордонах з Україною.

· Спроба залучення НАТО в конфлікт з метою забезпечення компромісу з боку Північноатлантичного альянсу.

Як ясно з наведеного вище списку, Москва поступово проходить різні фази гібридної війни (в той же час створює штучний горизонт для України, щоб не бачити далі Криму і Східної України), і повільно починає виходити з-за таких рамок, при цьому вже переступаючи загальноприйняті червоні лінії. З концентрацією військ поблизу кордонів з Україною і спробою залучення НАТО в конфлікт між РФ і Україною, Росія пересувається в бік представлення військової загрози. Слід підкреслити, що перехід російських військ у наступ зовсім не однозначно.

А тепер давайте подивимося, як Україна відреагує на погрози Росії!

· Безглузда “українізація”.

· Заборона телеканалів і соцмереж, пов’язаних з російською пропагандою та / або “проблемними” олігархами.

· Прийняття Закону Про основи національного спротиву.

· Кодифікація Закону про олігархів, з ігноруванням того факту, що усунення одного олігарха з системи може не призвести до розвалу економіки, але витіснення двох магнатів може призвести до реального банкрутства в Україні, тому що ці олігархи означають основні стовпи економіки України.

· Нескінченні переговори з ЄС, НАТО, США — декларації, декларації, декларації…

· Вугілля з США, газ і енергія з Європи-це працює до тих пір, поки вони допоможуть, але це не може тривати вічно.

· Придбання зброї, особливо акцентувавши, що Україна як суверенна держава має право на захист.

· Нарешті, заява президента Зеленського про те, що він готовий провести прямі переговори з президентом Путіним.

Якщо порівняти цей список з наведеним вище, в якому підсумовуються російські заходи, неважко прийти до висновку, що, на жаль, своїми кроками Київ тільки тягнеться слідом за Москвою, і кожен з кроків України — це усього лише реакція на дії Росії. (У цьому немає нічого нового, Київ зазвичай поводиться так, підносячи сюрпризи лише в рідкісних випадках.) Серед перерахованих українських заходів не можна знайти інноваційну або хоча б одну, що відображає оригінальну ідею, яка могла б бути спрямована в якості превентивної дії проти майбутньої і передбачуваної російської загрози.

Але найцікавішим з усіх кроків є заява Зе Байдену про готовність вступити в прямі переговори з Володимиром Володимировичем. Це найбільше показує, що цей рік для Зеленського дійсно був просто підготовкою до неминучого. Цілком імовірно, що він досяг би тієї ж точки навіть без вищевказаних кроків і заходів, усяких трюків і уявного державного перевороту, але в цьому випадку у нас було менше можливостей захоплюватися ним і його чудовими драматичними навичками в Facebook і Twitter. Запозичуючи слова португальської прислів’я: “Бог пише прямо кривими лініями”.

Дозвольте закінчити цей “драматичний сезон”(2021 р.) і почати новий (2022 р.) так, як прийнято у театрах: “Браво, Зе!”Але, бурхливої овації, Вам краще не очікувати…!