Хоча нелегко знайти дещо добре у війні, я вирішила цього разу писати про щось гарне, що дає сили як страждаючим від війни в Україні, так і тим, які вже покинули Україну через бойові дії, або якраз планують сісти на поїзд, щоб знайти безпечне місце для себе і сім’ї за кордоном.
Враховуючи жорстоку реальність в Україні, мені здається, що сьогодні єдиним обнадійливим питанням, яким я можу займатися в рамках блогу є несподівана єдність Заходу у зв’язку з підтримкою України, що стосується негайного надання допомоги різного виду. Одна справа, що Захід, в тому числі країни ЄС не могли попереджати війну — відповідальність у них у всьому, що зараз відбувається в Україні, звичайно, є. Але Європа, точніше деякі країни Європи безперечно відразу ж після російського вторгнення в Україну розпочали організацію надання допомоги Україні та українському населенню.
За перші три тижні війни більше 3 млн людей покидало Україну. Як відомо, більшість їх, майже 2 млн людей поїхало до Польщі, в сусідню з Україною країну, яка в останні роки рішуче поступала за українські інтереси як на міжнародній арені, так і в різних сферах двостороннього співробітництва. 2 млн біженців не випадково шукають притулок у Польщі — Варшава вже не раз давала доказ тому, що вона є вірним другом України. У тому, що поляки допомагають Україні в нинішній ситуації немає нічого нового або дивного, як ніхто не сумнівався напр. в допомозі Канади.
Що є приємним сюрпризом, це поведінка Угорщини — держави, яка в останні роки зараховувалася до ряду країн, що підтримують з Києвом напружені відносини, переважно через обмеження прав угорської нацменшини, що живе в Закарпатській області. Крім цього, Угорщина, починаючи з 2015 р. стала білою вороною в європейській сім’ї через свого сувору відмову від прийняття мігрантів. Після таких попередніх подій мене здивувала, що Будапешт серед перших зробив помітні дружні жести в бік України — Угорщина не тільки відкрила усі свої пункти пропуску на східному кордоні українським біженцям, але з першого моменту намагається створити пристойні умови для розміщення всіх біженців, без будь-якої дискримінації українців, угорців або російськомовних, і забезпечити їх гарячим харчуванням, медикаментами, тощо. Незважаючи на те, що лише декілька відсотків біженців є корінними угорцями, в Угорщині піклуються про всіх. Закінчивши епоху непримиренної ворожнечі з Україною, повага гуманітарного права і порятунок життя людей було поставлено Угорщиною на перше місце. Як повідомлялося, з виділенням 3,5 млн євро на підтримку України та українців, Угорщина запускала наймасштабнішу гуманітарну операцію своєї історії. (У порівнянні, в якості фінансової допомоги Бельгія запропонувала 3 млн євро.) У зв’язку з вищесказаними йдеться про надсильні зусилля угорського уряду, але крім цього варто згадати також про ту громадську діяльність гуманітарної спрямованості, яка почалася в Угорщині відразу ж 24 лютого — угорці в прямому сенсі відкрили двері своїх будинків українцям, які біжали від війни. З початку війни більше 270 тисяч українців приїхало до Угорщини. У рамках громадської діяльності, через гуманітарну програму, запущену будапештським урядом з благодійною метою під назвою «Міст за Закарпаття», в Угорщині за три тижні зібрали 2,1 млн євро. Все це здивувало не тільки мене, а й голову Європейського комітету, яка подякувала Угорщині за рішучі кроки і добре скоординовану діяльність щодо українських біженців.
Крім Польщі та Угорщини, Румунія і Словаччина теж були гідними похвали пані фон дер Лейен. Крім східних країн-член ЄС, включаючи прибалтійські держави, які теж активно підтримують Україну і приймають біженців, варто згадати і про Республіку Молдова, куди теж прямує значний наплив біженців.
Щоб впоратися з таким величезним потоком біженців з України, крім організації збірок грошей і доставок продуктів харчування та інших предметів першої необхідності в якості гуманітарної допомоги жителям України, всім перерахованим країнам доводилося внести зміни в своїх законах щодо міграції, полегшуючи прийняття біженців. Йдеться і про такі країни, які в останні роки стали відомими своєю суворою іміграційною політикою — і, тому, по-моєму, суть того, як допомогти біді України і українців полягає не в тому, що їм, не беручи на себе ніякі обов’язків, деякі держави обіцяють безумовне членство в ЄС, а у кількості прийнятих на своїй території біженців, створенні підходящих умов для розміщення, і щоб всім їм дати гарячу їжу, одяг, і також доступ до медичного обслуговування, освіти та роботи.
Це саме та сфера — що сукупно називають гуманністтю -, де Східна Європа переганяє Захід. Коли з’явилися труднощі не чисто бюрократичного характеру, деякі західні країни (які побічно відповідальні за ситуацію, що склалася) готові дати фінансову допомогу, навіть зброю Києву, але відмовляються від прийняття українських біженців, а ЄС очевидно не поспішає розробити єдиний механізм переселення біженців.
Цьому питанню необхідно знайти рішення незабаром, враховуючи, що з погіршенням ситуації в Україні і також відкриттям гуманітарних коридорів кількість біженців на західному кордоні України зросте в неймовірній мірі. Викриттям міжнародних евакуаційних маршрутів до Польщі, Угорщини та Словаччини, мирні жителі відправляються в подорож щоб покинути Україну авіаційним, залізничним або автомобільним транспортом, не кажучи про тих, які йдуть пішки — усе це безперечно призведе до того, що у Східній Європі з’являється нова масштабна хвиля біженців.
Щоб прийняти правильні рішення щодо долі цих людей, єдиний аспект, якому країни ЄС повинні приділяти велику увагу, це гуманітарний аспект, враховуючи, що орієнтовна тривалість поїздки і перетину кордону 10–15 годин, але біженцям з південного сходу нерідко доводиться подорожувати кілька днів. І майте на увазі: ці люди біжать від війни, інспірованої наддержавами.
Leave a Reply