Чесно кажучи, я любитель Норвегії. Мені подобається ця країна не тільки через її унікальну географію. Крім цього, я високо ціную цінності, які Норвегія надає світу, включаючи Нобелівську премію і мирні переговори в Осло між Ізраїлем і палестинцями у 1993 році. Тим не менш, я не зовсім упевнена, що недавні “бесіди” між європейськими та американськими політиками та представниками талібів в кінцевому підсумку увійдуть до списку славних глав норвезької мудрості, але серіал Netflix “Дівчина з Осло”, знятий у співпраці Норвегії та Ізраїлю, ще раз переконав мене в тому, що норвежці володіють даром Божого створювати цінності. І нещодавно, коли я переглядала коментарі іноземних політиків про ситуацію навколо України і про можливість нападу Росії на Україну, це знову були слова прем’єр-міністра Норвегії, що подали мені думки для публікації. На питання про те, який, на його думку, “план гри” Путіна, він відповів: „Він хоче залишити нас в здогадах”. Він був абсолютно прав! Путін грає російську гру в здогад, т.є. створює атмосферу невизначеності — це є фірмовий знак Путіна.
Як повідомляють ЗМІ, конфіденційні файли та обладнання української розвідки перемістили з штаб-квартири у Києві в безпечні місця на захід країни. Якщо це достовірна інформація, Чернівці, Закарпаття та Львів мають бути негайно виключені через загрози національної безпеки, які Київ приписує Румунії, Угорщині та Польщі. Таким чином, файли могли бути доставлені в Івано-Франківськ, “безпечне місце” націонал-екстремістів на західній Україні. Якщо ця новина-фейк (а я переконана, що це так), то документи розвідки залишилися у столиці.
В нинішніх умовах погляди президента Зеленського та його найближчих політичних радників щодо ситуації в області безпеки засновані на розвідданих, якими володіють українські спецслужби. Рішення Президента також приймаються на основі розвідданих, зібраних українськими спецслужбами. Крім того, США та інші країни передають деякі свої розвідувальні інформації Україні, але президент Зеленський не переконаний в тому, що розвіддані, які показали йому західні країни, підтверджують їх оцінку. Керівництво України вважає, що Білий дім перебільшує загрозу вторгнення РФ з політичних причин. Офіційні особи у Києві (у тому числі Зеленський і його команда) не виключають повномасштабного нападу Росії, але вони переконані, що ще залишився час до російського вторгнення. За словами міністра оборони Олександра Резнікова, “дані Києва і розвідок інших країн про чисельність російських військ біля кордонів збігаються, але оцінка цих даних відрізняється”.
Політичне життя України розколота, як і розвідувальне співтовариство — це тривіальне, але все ж вірно. Частина представників українського істеблішменту національної безпеки переконана в тому, що загроза неминуча, у той час інші кола тієї ж спільноти незгодні з цим.
Як вже вище згадувалося, погляди президента в першу чергу засновані на інформації українських спецслужб. Але чи може президент повністю довіряти лояльності розвідувальної еліти? На його місці я б цього не робила. І, як це не парадоксально, якби я була елітою української розвідки, я б не довіряла ні Президенту, ні його найближчому другу від «Квартал-95» Баканову, голові Служби безпеки України (СБУ). Цікаво, що президент сформував свої погляди про можливе вторгнення Росії на основі інформації, отриманої ним від тих кіл розвідувального співтовариства, які не так бояться росіян…
Позиція інших військових груп і розвідувальних кіл принципово відрізняється від такого погляду, і їх точка зору проявляється в багатьох зовнішніх проявах, які вказують на те, що країна готується до війни, у тому числі Україна отримує поставки зброї і військової техніки та інші форми військової допомоги від союзників.
У межах військової допомоги одна країна направляє протиракетні системи, інші держави надають кібер-підтримку. Деякі країни стримано обіцяють лише деяку моральну підтримку. А Німеччина…? Німеччина відмовляється надавати Україні летальну зброю. Замість надання сучасного німецького озброєння Берлін пообіцяв відправити в Україну 5 тисяч військових касок. Військова допомога у вигляді касок? Я не знаю, як усе це коментувати… Німеччина придумала дуже жорстокий жарт, щоб висловити, як вона “поважає” Україну. Я вважаю, що ці каски, символізують не тільки зраду Німеччини, але і найбільше ілюструють розбіжності між Україною і Заходом.
Що стосується розбіжностей між Україною і міжнародним співтовариством, слід зазначити, що політичні розбіжності між Києвом і його союзником Вашингтоном явно поглибилися після того, як Зеленський розкритикував рішення США про евакуацію сім’ї дипломатів з України. За даними преси, телефонна розмова Зе з Байденом була катастрофою! Хоча Зеленський пізніше підкреслив, що у них не було непорозуміння з президентом США, просочилася суперечлива інформація, в якій говорилося, що президенти сперечалися про загрозу нападу Росії і в США вважають, що Київ применшує загрозу Росії. (Очевидно, що недооцінка загрози повністю відповідає російським намірам, зате усе це є результатом витончених спецоперацій розвідки РФ.)
Повертаючись до того, з чого ми почали, хочу ще раз звертати увагу на “фірмовий знак” Путіна. Від створення невизначеності в Україні, поширення фейкових розвідданих і змішування карт в міжнародних відносинах виграє один тільки Великий майстер політичних інтриг Кремля. Все ще посилюючи напруженості загрози війни (причому пропонуючи такі варіанти, як мир, війна або заморожений конфлікт, зараз, пізніше або ніколи), він вже змусив найвпливовіших політичних лідерів нанести офіційні візити до Москви, не кажучи про жарт з касками Німеччини, яку, разом з газопроводом Північний потік-2, Ангела Меркель залишила в спадщину не тільки Україні, але і усьому ЄС.
І, нарешті, варто присвячувати секунду тому, як Норвегія діє в такій ситуації. Вона відправляє підкріплення до східного флангу НАТО. Пам’ятаєте, від чого я почала свою статтю? Я переконана, що норвежці володіють даром божого створювати цінності і приймати правильні рішення. Ось чому рішення Норвегії про підкріплення заслуговує на увагу. Коли Президентові України, граючи у кішки-мишки, навіть вимовляти слово з буквою “в” не хочеться, кажучи, що він хоче уникнути суспільної паніки, мудрі норвежці збирають свої війська, готуючись до найгіршим сценаріям. Радники з Норвегії в Офіс Президента терміново потрібні!
Leave a Reply