набагато більше, ніж нова дружба
Ті, хто цікавиться зовнішньополітичними питаннями, можуть спостерігати цікаву ситуацію у Східній Європі, а саме, що на східному фланзі НАТО, по сусідству з охопленою війною Україною, та, цілком ймовірно, під егідою Сполучених Штатів, формується абсолютно нова дружба між Польщею та Румунією, орієнтована як на національні, так і на міжнародні інтереси.
Як Румунія, так і Польща вважаються прихильними членами ЄС, обидві вони розглядаються як стовпи НАТО в цій частині Європи. Обидві країни підтримують міцні зв’язки зі США, що, на мою думку, є ключовим фактором у їхній нещодавній дружбі.
Питання про те, якими засобами Польща допомагає Україні, звичайно не можна повністю пропускати, але, враховуючи, що з цієї теми є окремі докладні доповіді, дозвольте мені підкреслити тільки одну цифру, а саме, що досі Польща надала притулок щонайменше 1,5 мільйонам українських біженців, які рятуються від війни. Невелике порівняння: понад 126 тисяч біженців отримали тимчасовий захист у Румунії (станом на квітень 2023 року).
Що стосується Румунії, то слід підкреслити, що Бухарест також відіграє ключову роль у наданні допомоги Україні в боротьбі з Росією. У військовій галузі Румунія підтримує Україну не менше, ніж Польща, переважно у сфері підготовки українських солдатів — це є очевидно з нещодавно оприлюднених секретних документів Пентагону.
Крім аналогічного підходу до російської агресії щодо України, витоки якого беруть початок, в основному, в міцних атлантичних відносинах, що ще пов’язує дві згадані держави?
Вони беруть участь у двох основних формах співпраці в регіоні , «Ініціативі трьох морів» та форматі «Бухарестської дев’ятки». У той час як Румунія зміцнює своє лідерство у сфері безпеки в Чорноморському регіоні, а також щодо Молдови, Польща відіграє аналогічну керівну роль у країнах Балтії.
Говорячи про Республіку Молдова, потрібно зазначити, який надзвичайно важливий крок зробив Бухарест в останні місяці, щоб розширити зону свого впливу в цій країні: президент Молдови Майя Санду, випускниця Гарварду та колишня співробітниця Світового банку в США, скасувала статус молдавської мови як державної, водночас надавши такий самий статус румунській мові. (Зусилля румунської дипломатії з досягнення цього успіху заслуговують на оплески!) Порівняно з такою демонічною, але дуже ефективною румунською зовнішньою політикою, аналогічні розумні рішення можна спостерігати і з боку Польщі. Як доказ того, наскільки ефективно Польща може відстоювати свої інтереси за кордоном, торік в Україні був прийнятий закон, що забезпечує полякам особливий статус, «на знак подяки польському народові за солідарність та підтримку України», як сказав президент Зеленський. (Дозвольте мені навести одну іронічну примітку у зв’язку з вищезгаданої «подяки»: по всій ймовірності, ту саму «подяку» можна було відчути і в молитвах молдавського народу з приводу зміни своєї колишньої державної мови на румунську…)
За таких обставин, у 13-му місяці війни в Україні, Румунія та Польща провели спільне засідання урядів, а потім Румунсько-Польський економічний форум за участю прем’єр-міністрів двох країн. Учасники переговорів прийняли рішення про зміцнення двостороннього співробітництва у галузі оборони, цифровізації та економіки. Крім того, вони підтвердили свою підтримку України, поки це необхідно, та погодилися посилити підтримку Республіки Молдова у контексті вразливості цієї держави через війну, розпочату Росією в Україні.
«Я бачу в Румунії відмінного союзника в боротьбі за наші спільні інтереси. Я вірю, що в трикутнику, утвореному Україною, Румунією та Польщею, можна буде незабаром розробити важливі стратегічні плани та сформувати безпечне європейське майбутнє», — заявив Матеуш Моравецький після зустрічі зі своїм румунським колегою. Глава польського уряду також зазначив, що співпраця між Польщею, Румунією та Україною дозволить створити «нове економічне співтовариство у регіоні Центральної та Східної Європи».
Те, що було розпочато в Бухаресті на 4-й Міжурядовій зустрічі Румунії та Польщі, було продовжено у Вашингтоні, куди Матеуш Моравецький прибув з офіційним візитом (11–13 квітня). «Стара Європа вірила, що з Росією можна домовитися, а стара Європа зазнала невдачі. Але є нова Європа, яка пам’ятає, що таке російський комунізм, а Польща є лідером цієї нової Європи, вона хоче стати фундаментом європейської безпеки», — заявив пан Моравецький віце президенту США, додавши, що, як і під час комунізму, «Америка знову стала джерелом надії для вільної Європи».
Ось і все, крапка, кінець речення та кінець гри у вгадайку: Польща оголосила себе лідером нового блоку в Східній Європі. Крім Польщі, іншим сильним членом цього блоку може стати Румунія. У трикутнику, утвореному Польщею, Румунією та Україною, формується нове економічне співтовариство з населенням понад 100 мільйонів осіб, до якого в майбутньому може бути залучена і Молдова. Польща, за ефективної підтримки США, без будь-яких зусиль затягує до себе на орбіту країни Балтії, а Бухарест приверне до себе все ближче і ближче Молдову, формуючи зовсім новий альянс у Східній Європі. Усе це, звичайно, не можна назвати землетрусом, що змінить світовий порядок, водночас, з точки зору США, вищезгадані події у Східній Європі можна розглядати як славну перемогу.
Що б не відбувалося в Україні, яким би не був результат війни, у Східній Європі формується нова буферна зона, що володіє значним економічним потенціалом. У політичному сенсі, вищевказані процеси можна також інтерпретувати як зусилля зі створення антиросійської коаліції у Східній Європі, свого роду противаги т.з. старій Європі, яка, на відміну від «старої Європи», відкидає будь-які переговори з Росією.
Leave a Reply