Як Кремль у середині липня заявив про зупинку дії зернової угоди, яка забезпечувала безпечне транспортування зерна з українських чорноморських портів, це викликало безліч негативних коментарів в адрес Росії.
Міжнародні лідери відразу засудили рішення Росії вийти із зернової угоди, підкресливши, що Росія «нехтує потребами всіх людей в усьому світі». За словами представника Білого дому, рішення РФ «погіршить продовольчу безпеку і завдасть шкоди мільйонам вразливих людей по всьому світу». (За статистиками, з початку роботи Чорноморської ініціативи на світові ринки було доправлено понад 32 мільйони тон українського продовольства.)
За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, «у той час як Росія знищує зернову ініціативу, завдає ударів по українських портах і намагається заробити гроші на зростаючих цінах на продовольство, Україна та ЄС мають докласти максимум зусиль для спрощення продовольчого експорту з України, зокрема максимально збільшивши пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів «Шляхи солідарності». Очільник МЗС наголосив, що «заяви про будь-які обмеження є неприйнятними», посилаючись на заяву польського прем’єра Матеуша Моравецького, який пригрозив не відкривати кордон з Україною для зернових продуктів після 15 вересня.
У зв’язку з зазначеним вище інцидентом не можна не наголосити, що провал Чорноморської зернової ініціативи є прямим наслідком української атаки на Керченський міст – бо Київ оголосив, що він Україні не потрібен, тому вирішив його зруйнувати.
Ось мої тези щодо даної атаки:
1.) Плануючи атаку на Кримський міст, українське військове керівництво мало враховувати ймовірність того, що Росія у відповідь на підрив моста, зробить певні кроки. Для пропорційного відповіді, Росія мала широкий спектр можливих варіантів – від ракетних ударів по Одесі до зупинки дії «зернової угоди». Сумнівів стосовно можливих сценаріїв не було.
2.) Говорячи, що українське військове керівництво планувало те чи інше, я насправді маю на увазі те, що «українське військове керівництво планувало щось, ґрунтуючись на розвідданих та інструкціях, отриманих від своїх американських колег».
Відповідно, можна стверджувати, що атакою на Керченський міст передували українсько-американські консультації, під час яких, ймовірно, було порушено і питання про можливість виходу Росії із «Зернової угоди». Чи висловлювали тоді українські та американські військові та політичні діячі свою стурбованість голодуючим населенням Африки? Не знаю. Це питання, мабуть, не було пріоритетним пунктом порядку денного тих переговорів. Америка мабуть вважала, що вирішить це питання пізніше, так чи інакше, можливо, за участю Туреччини, а Україна, цілком імовірно, ніяк не зауважила це питання, що, зважаючи її військовий психоз, є цілком зрозуміло.
3.) Очевидно, що адміністрація США вважає, що настав час подолати Росію, чиї фактичні військові, економічні та інші слабкості чітко проявилися під час війни проти України. (Докладніше – в аналізі директора ЦРУ Вільяма Бернса, опублікованому в газеті The Washington Post 7 липня 2023 року.)
Спираючись на американську аргументацію, легко дійти до висновку, що війна з Україною має бути ескальована з метою остаточної паралізації Росії. Атаки на Керченський міст, безсумнівно, служили саме цій меті в минулому і служитимуть у майбутньому. Україна, що страждає від російського вторгнення, зрозуміло, робить усе можливе, щоб узяти реванш за непрощені гріхи Путіна.
А в кінцевому рахунку, хто несе відповідальність за те, що Чорноморська зернова угода перестала існувати?
Єдиною прямою відповіддю може бути тільки те, що це є спільна відповідальність Росії, України та США, які підтримують Україну не тільки зброєю, а й розвідданими, а також геніальними ідеями. У світлі усього цього, з боку України нечесно складати з себе всю відповідальність, та покладати її на Москву за те, що світ знову опинився на порозі продовольчої кризи. Здійснюючи атаку на Кримський міст, Київ точно знав, які наслідки це зможе спричиняти, і він розраховував на можливість припинення Зернової угоди. Отже, з цієї точки зору, вихід Росії із Зернової угоди можна розглядати як акт, спровокований підривом Кримського мосту Україною. Подобається вам чи ні, що стосується виходу Росії із Зернової угоди, то це був заздалегідь прорахованим та передбаченим ризиком Україною.
Насамкінець, від імені усіх сторін війни я хочу висловлювати своє співчуття тим державам, куди зерно не поступить цього літа. Боюся, що незважаючи на усякі драматичні вистави на різних сценах міжнародної політики, це не вони, хто зараз в центрі уваги. Факт, що президент Путін, як акт відчаю, організував саміт «Росія-Африка», нічого не означає. На жаль, зерно – це не більш ніж коштовна іграшка в руках великих держав.
Джерела:
https://www.reuters.com/world/europe/black-sea-grain-deal-expire-monday-if-russia-quits-2023-07-17/
https://www.reuters.com/world/europe/crimea-bridge-key-russian-supply-line-damaged-two-dead-reports-blasts-2023-07-17/
https://www.france24.com/en/europe/20230717-%F0%9F%94%B4-live-ukraine-grain-deal-in-peril-crimea-bridge-traffic-halted-amid-reports-of-blasts
Leave a Reply