Настав час інших!

У той час як Президент України та Міністр оборони намагаються впоратися з хаосом в українських збройних силах, політичне керівництво країни також змушене стикатися з гнівом мирного населення, яке не сприймає війну з таким ентузіазмом, як того вимагала б українська влада.

На початку жовтня на адресу українського уряду поступили попередження від Заходу, які закликали українську владу змінити підхід до мобілізації враховуючи, що середній вік бійців на фронті – понад 40 років. (Наприкінці травня Верховна Рада зменшила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. Утім, зміни досі не набули чинності.) «Подальші плани щодо зменшення віку призовників будуть залежати від запитів військового керівництва та характеру бойових дій», заявив високопоставлений український чиновник.

Намір Президента Зеленського зберегти молодь зрозумілий, але водночас очевидним є той факт, що чоловіки середнього віку можуть гірше впоратися із завданнями на фронті. Об’єднує ці два покоління те, що саме їм доводиться ризикувати своїм життям на фронті, на відміну від Президента та Міністра оборони, що сидять у захищених об’єктах.

Однак, як відомо, чоловіки, а особливо військові, не скаржаться, тому виступати за них доводиться жінкам.

У містах України 27 жовтня пройшли мітинги для привернення уваги до проблеми демобілізації військових. ЗМІ повідомляли, що мітингувальники переважно закликали ухвалити закон про демобілізацію після 18 місяців служби, а також намагалися привернути увагу до відповідної петиції про демобілізацію, яка вже назбирала необхідні 25 тисяч голосів для розгляду. На акції, що відбувалася у Києві, були присутні жінки з дітьми з різних регіонів України – родичи військових скандували: «Настав час інших! »

27 жовтня, Київ

«Настав час інших» – фраза, яка могла б стати девізом і для акцій протесту по всій Україні, що вимагають зміни київського керівництва. Ви зі мною згодні?

Останніми роками президент Зеленський наговорив стільки брехні, що всім стало очевидно: він та його команда не кажуть правди ні про стан війни, ні про свою готовність до переговорів із Росією. Крім того, абсолютно очевидно, що між політичним і військовим керівництвом України намітився внутрішній конфлікт. Які підстави у мене для таких слів? Ось кілька прикладів.

 «Ніхто не може всерйоз вживати слова Росія і переговори в одному реченні», зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи прихильникам мирних переговорів з РФ.

Ця заява українського міністра суттєво суперечить деяким повідомленням у пресі, які стверджують, що американські та європейські чиновники розпочали переговори з Києвом за закритими дверима щодо можливості мирних перемовин з Російською Федерацією з метою припинення війни. У статті про наявні канали зв’язку між Москвою та Києвом, опублікованій у газеті The Washington Post у середині жовтня, розкриваються подробиці:

«Україна та Росія продовжують тримати канали зв’язку під час військової агресії РФ для вирішення ключових гуманітарних питань, які стосуються обміну військовополоненими, тілами загиблих, зернового коридору та повернення українських дітей з Росії. (…) У деяких випадках Москва і Київ використовують посередників, зокрема Туреччину, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Ватикан і міжнародний комітет Червоного Хреста», стверджує видання The Washington Post. Повідомляється також про те, що жодна зі сторін не прагне афішувати існування цих зворотних каналів.

Питання про нібито існуючі мирні переговори – не єдиний приклад можливої розбіжності між фактами та офіційними українськими заявами і словами високопоставлених українських чиновників.

 Необхідно згадати приклад головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, який у недавньому інтерв’ю журналу Economist заявив, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут, коли жодна з сторін не може просуватися, бо однаково технологічно оснащена – рівень технологічного розвитку сьогодні вводить в ступор як українців так і ворогів.

Згодом заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква, коментуючи слова Залужного, заявив, що військові не повинні публічно обговорювати те, що відбувається на фронті.

З цього приводу висловився і Президент Зеленський. Він наголосив, що не вважає ситуацію на фронті безвихідною, додавши, що Україна не буде вести переговори з Росією.

Яке з цих тверджень відповідає дійсності?

Яка правда про закулісні переговори між Росією та Україною? Чому і з якою метою пан Залужний вирішив звернутися до зарубіжних ЗМІ? Чи справді ситуація на фронті зайшла в глухий кут? Чи буде на фронті менше 40-річних чоловіків? Як довго доведеться служити в армії?

Це саме ті запитання, які мають ставити українському уряду не тільки українці, а й Євросоюз, вимагаючи негайних відповідей. В тому випадку, якщо київська влада відмовиться відповідати або продовжить брехати, єдиний шанс вижити для українців – це вийти на вулиці і скандувати вищенаведене гасло: «Настав час інших!»

Джерела:

• https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-weariness-military-service-avdviika-39ea62b27e0d8cefcf31c1c1c6dd8f92
• https://www.washingtonpost.com/world/2023/10/24/ukraine-russia-backchannel-talks-war/
• https://www.economist.com/europe/2023/11/01/ukraines-commander-in-chief-on-the-breakthrough-he-needs-to-beat-russia