Після того, як Європейська комісія вивчила ситуацію з припиненням транзиту нафти російського «Лукойлу» через Україну та дослідила вплив санкцій України на «Лукойл», зібраючи інформацію з усіх сторін – України, Словаччини, Угорщини, та Хорватії -, вона констатувала, що підстав непокоїтись через енергетичну безпеку Словаччини та Угорщини немає, 23 серпня – за день до Дня незалежності України – віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив. «Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією та активно працюємо з зацікавленими державами-членами над альтернативними рішеннями, зокрема через Адріатичний трубопровід JANAF», – зазначив Домбровскіс. (Адріатичний трубопровід JANAF – це транзитний маршрут нафти через Хорватію, Сербію та Угорщину.) Він також зазначив, що Єврокомісія вкотре закликала держави-члени якнайшвидше зменшити залежність від російського викопного палива.
У чому суть нафтової суперечки
«Лукойл» перебував під санкціями в Україні з 2018 року, але вони стосувалися тільки виведення капіталів, обмеження торговельних операцій та заборони участі в приватизації чи оренді державного майна. Влітку 2024 року Україна розширила санкції, додавши, зокрема, заборону на транзит, що призвело до нафтової кризи у двох країнах Європи. Словаччина та Угорщина заявили, що припинили отримувати нафту від російської компанії після посилення українських санкцій проти неї. Як відомо, Угорщина та Словаччина отримали винятки із загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Угорщина та Словаччина купують відповідно 33% та 40-45% сирої нафти у російського «Лукойлу» транзитом через Україну.
Щодо Словаччини, експерти вважають, що довготривалий дефіцит поставок може негативно вплинути на роботу нафтопереробного заводу в Братиславі. Незважаючи на поступовий перехід на альтернативних постачальників, дві третини нафти, яку він переробляє, все ще має російське походження. Після введення санкцій словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо пригрозив наслідками, якщо Київ не відновить транзит нафти «Лукойлу». «Якщо транзит російської нафти через Україну не буде відновлений найближчим часом, Slovnaft не продовжить постачання дизельного палива в Україну, яке покриває десяту частину українського споживання», – заявив Фіцо.
Для угорської компанії «Mol» російські постачання забезпечують дві третини усієї сирої нафти, але не виключено, що вона зможе повністю замінити їх з 2025 року. Після інциденту із санкціями в Угорщині прагнули розв’язати проблему з транзитом «Лукойлу» через Україну, щоб запобігти вичерпанню запасів і дефіциту палива. Згодом Будапешт пригрозив заблокувати виплату Україні €6,5 млрд з Європейського фонду миру, доки Київ не дозволить російському «Лукойлу» транзит нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини.
Єврокомісія ще продовжує з’ясовувати ситуацію з постачанням нафти до Угорщини й Словаччини після зупинки Україною транзиту нафти російського «Лукойлу», сказав речник Єврокомісії 1 серпня. Він також зауважив, що ЄС відхилив запит Угорщини та Словаччини на проведення термінових консультацій у зв’язку із санкціями, додавши, що Єврокомісія ще очікує детальніші пояснення від Будапешта і Братислави, щоб підтвердити свої висновки.
Врешті, Європейський Союз відхилив прохання Угорщини та Словаччини про термінові консультації у зв’язку з рішенням України заборонити транзит нафти від великого постачальника з РФ.
Що означає, що ЄС віддає перевагу підтримці політично вмотивованого рішення України, а не енергетичній безпеці держав-членів?
Незважаючи на заяви деяких держав-членів про те, що рішення України порушує Угоду про асоціацію, з цим не погодились у ЄС. Крім того, Брюссель не побачив ознак того, що зупинка транзиту нафти «Лукойлу» підірвала енергетичну безпеку Угорщині й Словаччини.
Факт, що у ЄС не знайшли загроз Угорщині й Словаччині через зупинку транзиту нафти «Лукойлу» свідчить про те, що Єврокомісія не провела ретельного розслідування, інакше вона б точно знайшла такі загрози або ж проблеми.
Ідеться не тільки про те, що з політичних причин Європейська комісія поставила інтереси окремих членів ЄС на друге місце після інтересів країни, яка тільки-но набула статусу кандидата, а й про рішення Брюсселя поставити під загрозу енергетичну безпеку своїх держав-членів, не кажучи вже про те, якої шкоди престижу відповідних держав-членів завдало це рішення.
Брюссель не зміг надати ефективний механізм дій, на який можуть розраховувати держави-члени, а саме – захист членів блоку, представлення інтересів держав-членів, забезпечення – а не підрив – їхньої енергетичної безпеки та захист їхньої репутації. Рішення України поставило дві держави-члена у складне становище, що не може бути допустимою поведінкою з боку потенційного члена. Проблема в тому, що Київ, імовірно, навіть отримав компліменти від Брюсселя за таку поведінку, не кажучи вже про оцінку Роберта Фіцо, згідно з якою, доки дії Києва ставлять під загрозу енергетичну безпеку кількох держав-членів, наслідки українських санкцій на «Лукойл» навряд чи будуть помітні в Росії.
Нафтова суперечка викликала серйозну напруженість на регіональному рівні. Крім того, деякі з цих напружень виникли між державами-членами та Брюсселем, який віддав перевагу країні-кандидату, а не державам-членам, що значною мірою залежать від поставок нафти.
Певні події в нафтовій суперечці нагадують поєдинок боксерів-важковаговиків, коли на рингу боксеру доводиться боротися не з одним, а з двома опонентами, які вирішили разом нокаутувати суперника, щоб він більше не заважав здійсненню їхніх спільних планів.
Leave a Reply