Наприкінці грудня було опубліковано результати двох цікавих опитувань, присвячених питанню про те, як українці, які виїхали за кордон, дивляться на майбутнє України і на своє майбутнє. В одному з опитувань головним виявилося запитання про те, чи готові українці підтримувати Україну до перемоги. В фокус іншого опитування було поставено питання, чи готові українці до дистанційного голосування.
Перше опитування, у якому українців запитували про їхню готовність підтримувати Україну до перемоги, було проведено у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії. Опитування показало, що бажання громадськості підтримувати Україну до перемоги різко знизилося в усіх семи країнах за останні 12 місяців. За той самий період відсоток тих, хто віддає перевагу досягненню миру шляхом переговорів, збільшився.
Те саме опитування показало, що більшість українських біженців у Західній Європі вважають, що союзники України не зробили все можливе для запобігання перемоги Росії у війні, як у плані економічних санкцій проти Москви, так і у сфері військової та інших видів допомоги Києву.
Інше дослідження було спрямоване на отримання відповіді на запитання «Чи мають українці, які виїхали за кордон, таке саме право визначати владу в Україні, як громадяни, які залишились у країні?».
Зважаючи на велику кількість українських біженців у всьому світі, особливо в Європі, це є справді актуальним питанням.
(За чинним законодавством, громадяни України за кордоном можуть проголосувати особисто в день виборів у посольствах і консульствах.)
За результатами опитування, майже 70% українців вважають, що громадяни України, які виїхали за кордон, повинні брати участь у виборчих процесах країни, бо вони залишаються громадянами України. Водночас 28,2% відповіли – ні, люди, які залишили країну, не мають права впливати на обрання влади в Україні.
За даними опитування, ідея дистанційного голосування поштою чи вінтернеті розділила суспільство: 44,2% підтримують ініціативу, тоді як 48,6% виступають проти. Основні побоювання стосуються ризиків фальсифікацій.
У зв’язку з цією темою важливо відзначити, що на думку соціологів, українці розуміють складність викликів та готові шукати різні варіанти розв’язання. Із цією готовністю та розумінням можна і треба працювати. Але це точно не історія про вибори на весну, принаймні не на весну 2025-го, – зазначають експерти.
А які висновки можна зробити з результатів згаданих опитувань?
З одного боку, ця зміна у ставленні українців до війни та перемоги може свідчити про зростаючу втому, що має бути взято до уваги як Києвом, так і західноєвропейськими союзниками України.
З іншого боку, і це теж слід враховувати як керівництву в Києві, так і закордонним прихильникам, українці, які втекли від війни за кордон, готові голосувати.
Питання в тому, чи готові Київ та ті європейські країни, де проживає найбільша кількість українських біженців, зокрема, ФРН, Польща, Чехія, Іспанія та інші, до того, що сотні тисяч українців можуть піти проголосувати, не кажучи вже про те, що ці голоси, навряд чи підуть за кандидата-фаворита Заходу…
Leave a Reply