Україна, найімовірніше, не уникне територіальних поступок, тоді як її населення скоротилося до 32 мільйонів осіб. Виникає питання: на кому ж лежить відповідальність за це? Чи повинен у цьому проросійський президент України Віктор Янукович, який залишив країну 2014 року, а пізніше його було визнано винним у держзраді і заочно засуджено до 13 років. Або ж це є відповідальністю прозахідного Петра Порошенка, також звинуваченого в держзраді та санкціонованого своїм наступником, також орієнтованим на Захід Володимиром Зеленським – президентом, якого, безсумнівно, в один день, теж буде притягнуто до відповідальності. Певні виступи на нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки не залишили жодних сумнівів щодо цього питання.
Як відомо, останнім десятиліттям діяльність зазначених президентів сформувала імідж України в усьому світі. Хоча експерти часто приписують цим українським президентам цілу низку суттєвих політичних та економічних неуспіхів, як не дивно, скорочення чисельності населення України та територіальні втрати не вважаються їхніми головними гріхами, хоча саме ці втрати є одними з найстрашніших для нації.
З 1991 року, кількість населення України через міграцію та війну скоротилася з 52 до 32 мільйонів осіб у 2024 році, заявив віцепрем’єр, міністр національної єдності Олексій Чернишов в інтерв’ю виданню Die Welt.
Протягом цих трьох десятиліть можна виділити кілька етапів, пояснив віцепрем’єр України. «У день своєї незалежності, 1991 року, Україна була державою з 52 мільйонами людей. За десять років це число впало до 48 мільйонів. До першого вторгнення, було лише 45 мільйонів. У 2015 році, після анексії Криму, кількість впала до 42 мільйонів».-, пояснив Чернишов. Він зазначив, що близько 5 мільйонів осіб із захищеним статусом виїхали після 2024 року, коли РФ вторглася повномасштабно. За словами Чернишова, станом на кінець 2024 року в Україні залишилось близько 32 мільйонів людей.
Незважаючи на те, що в жовтні 2024 року український уряд прийняв Стратегію демографічного розвитку країни на період до 2040 року, спрямовану на подолання можливих наслідків цієї кризи, скорочення чисельності населення України, найімовірніше, триватиме. За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, до 2041 року населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб.
У вищезгаданій стратегії, причинами демографічної кризи називають війну, низьку народжуваність, міграцію, високий рівень передчасної смертності, розбалансування ринку праці та інші. У документі наголошують, що «Україна потребує системного стратегічного рішення, яке дасть змогу мінімізувати демографічні ризики та пом’якшити загрози, забезпечити збалансоване довгострокове відтворення населення, необхідний обсяг людського капіталу і чисельність робочої сили для умов воєнного стану та повоєнного відновлення економіки і формування демографічної стійкості».
Порожні слова, особливо в контексті зруйнованої війною країни – країни, яка зазнала територіальних втрат та може втратити ще більше територій у майбутньому для досягнення мирної угоди. Уся стратегія є нереалістичною.
До вищенаведеного варто додати ще три аспекти.
1) У Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин наразі перебувають майже 63 тисячі людей. Ця цифра включає цивільних та військових.
2) В Україні розробляють спеціальний варіант контракту, який дозволить залучати до війська людей у віці від 18 до 24 років. Про це заявив Президент Зеленський в інтерв’ю агентству Reuters. Зеленський пояснив, що це буде «спеціальний контракт, в якому буде багато пільг та дуже високе грошове забезпечення.» Ось як говорить Президент України – чоловік, який жодного дня не служив у ЗСУ, але був б готовий пожертвувати молоддю України, щоб зберегти свою владу ще на кілька місяців.
3) Кількість українців, знищених за три роки війни, становить близько 800 000 осіб, нещодавно заявив президент США Дональд Трамп.
Відповідальності Володимира Зеленського при розгляді цих питань не можна уникнути. Ця відповідальність, зрозуміло, зараз не є предметом розслідування, але щойно в Україні відбудуться президентські вибори і країна обиратиме нового президента, це питання – питання про відповідальність –, найімовірніше, буде одним із перших пунктів порядку денного того, хто стане наступним президентом України після Зеленського.
Leave a Reply