Цікаво розглядати, як прихильність України до захисту прав людини виглядає на практиці у 2025 році, коли країна має реальні шанси на те, щоб прискорено стати членом Євросоюзу.
Враховуючи чудові перспективи України на членство в ЄС, а також той факт, що на території країни з 2022 року – режим воєнного стану у результаті повномасштабної агресії Росії, більш детальне висвітлення цього питання є особливо своєчасним.
Погані умови у ЗСУ, насамперед через нестачу людських ресурсів та професійне управління, навряд чи будуть змінюватися у результаті нещодавних масштабних перестановок в уряді, які були ініційовані Президентом Зеленським. Що стосується мобілізації, то немає різниці, що Денис Шмигаль є прем’єр-міністром чи міністром оборони.
У процесі інтеграції країнам-кандидатам доводиться переконувати Євросоюз не тільки в тому, що вони теоретично прихильні до захисту прав людини, а й в тому, що вони дійсно готові захищати їх на практиці, навіть якщо це означає вжиття заходів проти власної влади.
Зокрема, у зв’язку з цим необхідно згадати про воєнний стан, щоденне застосування якого на практиці, безсумнівно, тягне за собою порушення прав людини. Достатньо згадати, що в Інтернеті можна знайти безліч відеозаписів про те, як співробітники ТЦК розшукують потенційних призовників. Ці підрозділи ЗСУ буквально змушують українських чоловіків ховатися. Варто зазначити, що медичні довідки можуть давати звільнення від призову – як правило, це призводить до зростання корупції.
В Україні призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років. З самого початку війни ситуація становилася усе гіршою, оскільки з кожним днем усе важче знайти чоловіків, які можуть бути мобілізовані. Патрулі ЗСУ, за допомогою яких проводиться мобілізація, працюють все більш жорстокими. Право на відмову від військової служби за переконаннями скасували у лютому 2022 року, коли в Україні було оголошено стан війни. У березні 2025 року, у результаті тиску з боку ЄС, заявили про необхідність запровадження альтернативної служби. Чиновники пообіцяли, що така можливість буде розглядатися в майбутньому законодавстві, але не уточнили, коли саме. Відтоді, жодних подальших заходів не вживали в цьому питанні.
В Україні – мобілізація, враховуючи, що у жовтні 2013 року президент Віктор Янукович скасував призов на військову службу. Незважаючи на те, чоловіків примусово призивають до Збройних сил України за допомогою патрулів, які часто застосовують фізичну силу та примус, щоб зібрати чоловіків та відправити їх на передову. Хоч жінки поки що звільнені від призову, усі медичні працівники, незалежно від статі, підлягають призову на службу в разі надзвичайної ситуації в країні.
Насильство під час примусового призову в Україні – не новинка, повідомила британська BBC після того, як представники ТЦК нібито забили до смерті етнічного угорця, громадянин України після примусового призову в армію 14 червня. В офіційному повідомленні йдеться, що за висновком судмедекспертизи, причиною смерті чоловіка, який мав подвійне українсько-угорське громадянство, стала тромбоемболія легеневої артерії, без ознак тілесних ушкоджень, які могли б свідчити про насильство.
«Категорично відкидаємо припущення про примусову мобілізацію, жорстоке поводження або порушення прав людини з боку ТЦК та СП чи інших посадових осіб ЗСУ», – йдеться в офіційному повідомленні. В МЗС України своєю чергою заявили, що спроби Угорщини маніпулятивно використовувати в політичних цілях окремі випадки щодо мобілізації в Україні шкодять українсько-угорським відносинам. Тим часом розпочалося «прозоре розслідування» у цій справі.
У своєму репортажі BBC з посиланням на українського омбудсмена з прав людини Дмитра Лубінця повідомила, що українці можуть звертатися до нього зі скаргами на несправедливий або насильницький призов до армії. Лубінець заявив, що до його відомства надійшло 3 500 скарг на порушення прав людини у зв’язку з призовом до армії у 2024 році та понад 2 000 скарг цього року. За його словами, кримінальні справи порушили проти більш ніж 50 співробітників ТЦК.
Від початку війни в 2022 році, кількість українських військовослужбовців, що загинули, імовірно, сягнула кількох сотень тисяч, проте точна цифра невідома, оскільки влада відмовляється оприлюднювати ці дані.
За оцінками українських командирів у вересні 2024 року, від 50% до 70% українських призовників гинуть або зазнають поранень у перші дні бойових дій.
Кому під час війни в Україні є важливим захист прав людини?! Як мінімум, в Євросоюзі повинні турбуватися через це питання.
Leave a Reply