Депресія та надія в Україні, а в Європі – втома

Українці увійшли у 2026 рік з двома головними відчуттями – депресією та надією, про це розповив провідний український соціолог, керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. Antypovych on peace negotiations,

Депресія – через те, що війна та спричинені нею горе й проблеми тривають, надія – бо все ж є сподівання, що війну вдасться завершити укладенням мирної угоди, каже Антипович.

За даними опитувань, приблизно половина українців вважають, що справи в країні йдуть в неправильному напрямку, стільки ж – вважають навпаки, говорить Антипович. За словами соціологу, майже дві третини українців підтримують завершення війни мирним шляхом. «Колись більше, колись менше, воно коливається, але запит на перемовини у два рази більше, як-ніяк. А коли запитуєш українця: а який реальний шлях завершення війни – а не бажаний – то там під 80 відсотків кажуть, що реальний шлях – це тільки перемовини», – пояснює він.

За даними опитувань, якщо питання територій буде винесено на референдум, в будь-якому разі значна частина виборців залишиться незадоволеною його результатами. А це – шлях до внутрішніх чвар, попри те, що сама ідея референдуму щодо таких важливих питань, на думку соціолога, є правильною.

«Будь-яке політичне рішення, чи це є референдум, чи це є підписання мирної угоди, чи це є вибори, будь-що, що буде пов’язано з поділом на прихильника і противника, і це ще буде легітимізовано, чи результатами виборів, чи результатами референдуму, отримає вже конкретний статус – поділу суспільства на тих, хто за, тих, хто проти, на тих, хто за одного політика, тих, хто за іншого політика. А це все, звичайно, призведе до бурління всередині суспільства», – каже він.

Після слів Олексія Антиповича варто коротко ознайомитися з конкретними результатами останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), які показують, з одного боку, що лише 20% українців очікують, що війна з Росією завершиться в найближчі тижні або до середини 2026 року, а 52% респондентів категорично відкидають пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки (готові прийняти – 40%). При цьому, 66% очікують, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС.

При цьому, з повагою, необхідно поставити запитання: як, на думку цих респондентів, можна якомога швидше досягти миру без територіальних поступок й навіть прискорити вступ України до ЄС…?

Це питання є особливо актуальним, враховуючи, що навіть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, один з найактивніших прихильників Києва в Європі, нещодавно виступив проти прискореного членства України в ЄС.

Що стосується подальшої підтримки України, то, як повідомив у грудні POLITICO з посиланням на нове великомасштабне опитування, в Євросоюзі виявився розкол: більше респондентів виступають за скорочення фінансової допомоги Україні, ніж за її підвищення. Подібна тенденція спостерігається також у США, Канаді та Великій Британії. Цей факт не можна ігнорувати.

Якщо зосередитися на питанні членства України в ЄС, то вищесказане дозволяє припустити, що держави-члени ЄС, можливо, не так щиро бажають прийняти до своїх лав країну, яка була зруйнована війною та зазнала значних втрат, як сама Україна сподівається приєднатися до блоку, якнайшвидше, навіть до закінчення війни.

Питання в тому, коли інстинкт виживання всіх 27 держав-членів ЄС спрацює, щоб вберегти їх від брюссельського абсурду.