Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак вже не такий популярний у Вашингтоні, як рік тому, Politico стверджує. Якщо ця інформація, яку повідомили джерела видання, є правдивою, маємо всі підстави вважати, що завершується важлива епоха – півдесятирічний період в історії України, коли, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зовнішні відносини країни визначалися цією впливовою фігурою.
Якщо ми згодні з гіпотезою, що Єрмак поступово витісняється з американсько-українських відносин як у дипломатії так і у безпековій політиці, поступово втрачаючи свій вирішальний вплив на ці сфери, то слід поставити два запитання:
•Коли ті самі процеси відбуватимуться у відносинах між ЄС та Україною?
•Чи збирається Єрмак згодом концентруватися на внутрішній політиці та посилити свій вплив в Україні?
На перше запитання поки що не можна відповісти цілком впевнено, враховуючи значну європейську підтримку Єрмака.
Відповідаючи на друге запитання, можна сказати, що ймовірність того, що Єрмак через необхідність перейде до внутрішньої політики, досить висока. Ця думка підкріплюється і тим, що The Economist вже вбачає в ньому ініціатора змін, що очікуються в українському уряді та пов’язаних із ними кадрових перестановок.
За даними британського видання, Єрмак може стояти за серією ймовірних кадрових змін в українському уряді найближчим часом. Як пише видання, крім заміни прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кадрові зміни плануються в міністерствах освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної політики та, можливо, фінансів. Окрім того, The Economist пише, що Єрмак може контролювати значну частину інформаційних потоків до Президента Зеленського, що створює атмосферу чуток і змов у владних колах.
За даними журналістів, Єрмак відіграє ключову роль у спробах усунути низку високопосадовців та просунути лояльних до себе людей. Зокрема, йдеться про справу проти віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого звинуватили в корупції, можливу заміну прем’єр-міністра Шмигаля на Юлію Свириденко та неодноразові спроби усунути (дев’ятий раз!) керівника ГУР Кирила Буданова. The Economist стверджує, у тому, що Буданов зумів утриматися на посаді, могли відіграти роль і неодноразові попередження з боку Білого дому не звільняти Буданова – принаймні поки що.
Цікаво, що окрім The Economist, Politico теж опублікувало матеріал, присвячений Єрмаку, під заголовком «Український посадовець, якого Вашингтон любить ненавидіти». У цій статті Politico пише, що представники адміністрації Дональда Трампа, Єрмака вважають особливо неприємним партнером.
«З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Єрмак регулярно відвідує Вашингтон і виступає посередником у відносинах з президентом України. Однак багато хто у Вашингтоні вважає Єрмака необізнаним у питаннях американської політики, різким і надмірно вимогливим до американських посадовців, а також загалом нездатним орієнтуватися у внутрішніх процесах вашингтонського істеблішменту на Капітолійському пагорбі»,- йдеться у матеріалі.
За даними Politico, представники адміністрації Байдена також були розчаровані Єрмаком. Люди, обізнані з відносинами Києва зі США, охарактеризували взаємодію Єрмака з обома адміністраціями як напружену і складну.
Особи, обізнані з відносинами між США та Україною, а також прихильники Києва у Вашингтоні побоюються, що напруженість, спричинена діями Єрмака, може швидко поширитися та підірвати позиції України у відносинах з найважливішим партнером.
Politico вже у червні провело аналіз спільної діяльності Президента Зеленського та Єрмака. Загальний висновок такий – у них є «ментальний зв’язок», додавши, що Єрмак як блискучий психолог, уміє читати Зеленського та пропонувати йому готові рішення. Крім того, Єрмак завжди поруч із Зеленським, контролюючи атмосферу навколо. Зокрема, у публікації також ідеться, що Єрмак оточив себе людьми, які перед ним у боргу. Серед них вірні лише йому радники. Дехто з цих людей, фігурували у справах про корупцію, але ці справи вже закрили.
Якщо Єрмаку дійсно доведеться йти з міжнародної дипломатії, навряд чи хтось буде жалкувати про його відставку. Згодом така зміна також дозволить відкрити нову сторінку у зовнішніх відносинах України. Залишилося лише дочекатися, коли керівництво ЄС нарешті зрозуміє, що кінець ери Єрмака вже зовсім близько.
Leave a Reply