Віце-прем’єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка стверджує, що Україна рухається відповідно до особливого графіка. За його словами, Україна пропонує компроміс: вступити швидше, але погодитися на спеціальний механізм контролю (сейфгарди), який діятиме вже після приєднання.
Що це означає і чи є це справедливим щодо інших країн, які прагнуть вступити до ЄС? Крім того, чи відповідає це уподобанням європейських виборців?
Незважаючи на те, що деякі країни ЄС скептично налаштовані, український уряд вбачає реальну можливість для пришвидшеного вступу, стверджує український віце-прем’єр. «Ми скорочуємо цей шлях таким чином, що підписання самого договору про приєднання може стати можливим уже у 2027 році», – каже Качка.
На запитання про те, чи повинна Україна виконати 100 % вимог до підписання угоди про вступ в ЄС, Качка відповів, що частина з них може бути виконана пізніше, паралельно з процесом ратифікації країнами-членами ЄС. «Ми підписуємо угоду, і ми продовжуємо виконувати те, що ми ще не виконали до кінця.», Качка пояснив. Він вважає, що такий підхід не є відходом від риторики про merit-based process, тобто процес вступу, заснований на досягненнях країни.
Однак, багато хто не згоден з цим твердженням, оскільки процес вступу України до ЄС на даний момент дійсно суперечить традиційному європейському підходу до розширення – т.з. merit-based process, коли країна просувається до ЄС настільки, наскільки сама по факту впроваджує необхідні реформи.
Київ вже отримав повний перелік критеріїв, які треба виконати, щоб вступ в ЄС став можливим. Причому для України було зроблено виняток: як правило, критерії офіційно передають країні-кандидату на вступ лише після одностайного рішення всіх країн-членів Євросоюзу…
Керівництво в Києві сподівається, що Україна зможе вступити до Європейського Союзу в одній хвилі разом із такими країнами, як Чорногорія, Албанія та Ісландія.
Щодо кандидатури Чорногорії на вступ в ЄС слід підкреслити, що вона заявила про свій намір стати членом Євросоюзу майже 20 років тому, у 2008 році.
Тобто, замість того, щоб виконати 100 % вимог до підписання угоди про вступ в ЄС, Київ хоче вступити в блок якомога швидше – значить, у Києві за вступ без «черги» 15-20 років, та наполягають на швидкому шляху.
Термін та умови вступу України до ЄС навряд чи задовольняють європейців; більше того, в ЄС зростає скептицизм щодо можливого пришвидшеного вступу України до ЄС.
Конструктивна критика, безсумнівно, має своє місце в діалозі про вступ України до ЄС. Саме тому необхідно підкреслити, що Європа зможе виграти від членства України в ЄС лише в далекому майбутньому, якщо країна буде готова пройти цей довгий шлях, який має завершитися виконанням усіх критеріїв. Якщо Київ не пройде через цей болісний процес, то від членства України в ЄС, швидше за все, буде більше шкоди, ніж користі.
Leave a Reply