Україні 30 — Невеселі думки у зв’язку з угодою щодо «Північного потоку-2»

„Принижені та зневажені”

Частина 3: Смертельний матч за газ

З розпадом СРСР та перетворенням України в суверенну державу 30 років тому Російській Федерації довелося зіткнутися з тим, що правильне поводження з газом, видобутим на російських родовищах і направляємим європейським клієнтам, залежить від третьої країни, яка не тільки отримає значний прибуток від транзиту, але яку воднораз і можна звинуватити у неетичному доступі до транзитного газу. Отже, у зв’язку з цим транзитом виникли не тільки питання безпеки доставки, але і проблеми безпеки поставок.

Завдяки правлячим політичним елітам і олігархам України (які завжди домовилися з росіянами відповідно до своїх власних інтересів), дійсно серйозних проблем з транзитом газу було відносно небагато — у рідкісних випадках, коли напружена ситуація переростала в кризу, це завжди відбувалося з серйозних політичних причин. Україна і Європа дізнавалися, що насправді означає фраза „російський газ, як засіб політичного тиску”. Найсерйозніша газова війна між Росією і Україною сталася в 2009 році. (Однак, все це було показано, як дебати між двома компаніями — Газпромом і Нафтогазом). Хоча до і після цього відбулося кілька серйозних криз, тільки ситуація 2009 року призвела до повного скорочення поставок, поставивши під загрозу обслуговування в декількох європейських країнах.

Утім, в основному не ці кризи (з яких Москва у кінцевому підсумку завжди змогла вийти переможцем), а Помаранчева революція 2004 року в Києві мотивувала Росію почати планування і будівництво альтернативних маршрутів поставок газу в обхід України. Прозахідна Україна Ющенка була небезпечна для Москви не тільки з політичної, але і з військової і з економічної точок зору, оскільки Росія була зацікавлена в тому, щоб зберегти Київ у своїй власній сфері впливу. Москва, в крайньому випадку, могла б погодитися, щоб Україна стала буферною зоною між Росією і Заходом.

Газопровід Північний потік, і потім його версія No2, проект якого стартував у 2016 році, вже навмисно обходили Україну за маршрутом доставки, і це загрожувало Києву втратою доходів від транзиту або відсутністю доступу до самого газу — оскільки паливо більше не надходить до Європи виключно через територію України, Росія може навіть і відключити газ Україні, тобто може скорочувати ті поставки, які забезпечують як і українських побутових споживачів, так і споживачів різних галузів промисловості. Після окупації Криму ніхто в Україні більше не сумнівався в тому, що Москва готова до цього, в залежності від своїх інтересів — однак вони вважали, що США можуть перешкоджати будівництву трубопроводу ПП-2, використовуючи своє економічне і політичне лобі, в поєднанні із засобами юридичного шантажу.

* * *

Жоден інший російський газопровід не отримав таку публічність, як Північний потік-2, і ніколи не зчиняли так багато галасу у зв’язку з іншими трубопроводами — загрози санкцій, політичного тиску і т. д.

На цьому етапі дозвольте мені повернутися на хвилиночку в минуле і згадати справу колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера з Росією. Після невеликого штучного обурення світ все-таки прийняв, що після того, як Шредер був захисником трубопроводу в якості канцлера до 2005 року, він зайняв пост голови комітету акціонерів Nord Stream AG в 2006 році (пізніше, в 2016 році, він став менеджером Nord Stream 2, а в 2017 році його призначали незалежним директором Ради директорів компанії Роснефть).

Після цього очікується щось подібне і у випадку Північного потоку-2, тобто досить можливо, що канцлер Меркель контролюватиме проект трубопроводу до свого відходу, і все, що вона повинна була зробити в дусі непорушної російсько-німецької дружби, буде зроблено до того часу. (Якщо у вас були б ілюзії щодо дійсно “особливого” характеру російсько-німецьких відносин, подивіться пропагандистський фільм, знятий з Путіним в Дрездені, в тому місті, де „батько російської демократії” знаходився під час падіння Берлінської стіни.)

Зовсім ймовірно, що Меркель, як і Шредер у квітні 2014 року (незабаром після окупації Криму!), в 2024 році відсвяткуватиме своє 70-річчя в церемоніальному залі Юсуповського палацу і приймати найкращі побажання Володимира Путіна, який все ще займає ту саму посаду, що і сьогодні. Також можливо, що Mutti на той час стане особою, відповідальною за управління Nord Stream 2 AG.

Будучи дочкою німецького лютеранського пастора, який переселив з ФРН в НДР (і не навпаки!), Ангела Меркель в студентські роки подорожувала по СРСР, потім цей талановитий молодий дослідник вліз у вищу політику Німеччини, привертала до себе увагу Гельмута Коля, а потім просто зрадила його: завдала йому удару в спину, тому він був заставленим піти у відставку.

Після таких подій, за логікою речей, від Меркель просто не можна очікувати нічого іншого, крім зради. Вона така сама, як і свій попередник Шредер, який надав сенс виразу “політична проституція”.

Серед несерйозних зобов’язань спільної заяви США і Німеччини від 2021 року згадується, що сторони будуть просувати питання про продовження угоди про транзит газу між Україною і Росією на 10 років (термін дії контракту закінчується напрікінці 2024 року), і Берлін призначить спецпосланця для вирішення цього конкретного питання. Крім того, в Німеччині буде створена посада спецкомісара


Posted

in

by

Tags:

Comments

0 responses to “Україні 30 — Невеселі думки у зв’язку з угодою щодо «Північного потоку-2»”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *