Починаючи з 24 лютого ц. року надання допомоги Україні стало надзвичайно важливим завданням не тільки в Європі, а й у всьому світі. Ряд зарубіжних країн відправляє різного роду гуманітарної допомоги в постраждалу від війни Україну. В області гуманітарної допомоги та добровольства деякі держави працюють без шуму, а інші навпаки, шумно і голосно жертвують на користь України, зате вони видні у всіх новинах.
Перш за все, давайте подивимося деякі факти.
· З початку війни, 6 000 000 чол. були змушені покинути Україну. (За той же період, близько 1,5 млн повернулися в Україну.)
· Основні маршрути біженців направляються в країни Шенгенської зони, сусідні з Україною. Загальна кількість людей, які прибули до Польщі, Угорщини та Словаччини, перевищила 4,2 мільйони. (Однак при оцінці цієї цифри варто відзначити, що велика кількість людей переїхала в інші країни, в основному в Західну Європу.)
· З 24 лютого жодних суттєвих змін в основних маршрутах руху біженців не спостерігається.
· Число українців, які залишають свою країну, постійно зростає з початку війни.
Для вашої інформації, ось основні цифри припливу біженців в певні країни, а також деяка додаткова інформація щодо основних компонентів допомоги, включаючи гуманітарну допомогу, зброю, політичну підтримку / антиросійські санкції — такі аспекти я вважаю важливими для оцінки ситуації, а також для розуміння зусилля найбільш зацікавлених держав.
Ø До середини травня 2022 року Польща прийняла понад 3,25 мільйона українських біженців. Польща регулярно відправляє гуманітарні конвої в Україну, крім того, вона відправляє зброю для підтримки боротьби Києва з Росією. Варшава намагається зробити все можливе для підтримки України в трансатлантичному співтоваристві. Вона також закликає до більш суворих санкцій проти РФ, включаючи негайну і повномасштабну заборону на постачання російської нафти і газу.
Ø Число українців, які втекли до Румунії, становить близько 890 000 чол. (Більшість з них рушила далі на захід.) Бухарест бере участь у гуманітарній діяльності. Після того, як Румунія запропонувала свої старі МіГи для України на початку війни, уряд балканської країни, схоже, тримається осторонь від конфлікту. Румунія підтримує всі види санкцій ЄС проти Росії.
Ø На третьому місці знаходиться Угорщина з 700 000 українськими біженцями. Угорщина регулярно відправляє в Україну гуманітарну допомогу, в тому числі медикаменти, але відмовляється пропускати летальну зброю через свою територію і кордони з Україною. В обґрунтування своєї позиції угорський уряд заявляє, що відправка зброї може бути небезпечна для угорців, які живуть у Закарпатській області. На політичному полі, Будапешт досі приєднався до всіх санкцій ЄС проти Росії, але тепер, що стосується 6-го пакету санкцій, він протестує проти повномасштабної і негайної заборони на нафту, заявляючи, що це заподіє шкоди угорській економіці, яка значне залежить від російських енергоресурсів.
Ø Республіка Молдова (країна, що не входить в ЄС) з її 460 000 біженцями з України, мабуть, також є важливим пунктом призначення. Однак, цей досить масштабний приплив може незабаром припинитися після того, як ракети впали на радіо-передавальну і телекомунікаційну станцію, розташовані на території невизнаній республіці Придністров’я (ПМР); вербальні загрози Москви щодо Кишиніва теж сприяють зменшенню кількості біженців. Що стосується Молдови, то безглуздо говорити про суттєву політичну підтримку України, в той же час заяви Молдови про свою готовність вступити в ЄС можуть викликати напруженість в регіоні.
Ø Нарешті, варто ще згадати Словаччину, яка на даний момент прийняла 406 000 біженців з України. Крім гуманітарної допомоги, Братислава відправляє зброю на Україну, а також підтримує антиросійські санкції, хоча слід зазначити, що, як і Угорщина (і також Чехія та Болгарія), Словаччина також закликає, принаймні, відкласти ембарго на постачання російської нафти, посилаючись на свою значну залежність від російської нафти.
Важливо відзначити, що немає жодних суттєвих відмінностей у видах, обсягах та вартості допомоги, що надається Україні та українським біженцям вищезазначеними державами-членами ЄС. (Зусилля Молдови зосереджені на наданні допомоги прибулим на її територію.) У всіх країнах біженцям надається житло, харчування, доступ до праці і т.д., а склад гуманітарних конвоїв практично однаково.
Однак слід підкреслити транскордонну гуманітарну діяльність трьох країн, а саме Польщі, Угорщини та Румунії, оскільки своєю діяльністю і поставками вони намагаються постачати цілі прикордонні регіони, не звертаючи уваги на етнічні аспекти. Таким чином, Польща є головною дійовою особою в наданні допомоги Львівській області, Угорщина відповідає в основному за допомогу Закарпатської області, а Румунія є помічником №1 в Чернівецькій області. На всіх, хто надає допомогу в цих регіонах покладається величезна відповідальність, тому що багато українців, які були змушені переселитися всередину країни, вибирають саме Західну Україну.
На даний момент хочу відзначити, що крім ведення війну з Росією, Київ повинен зосередитися і на тому, щоб гуманітарні конвої з продовольством і медикаментами дісталися не тільки до Західної України і до Києва, але і до Південного Сходу України. За повідомленнями моїх друзів і знайомих, в більшості випадків допомога не може дістатися далі Києва. Враховуючи, що з 2014 року це найбільш постраждалий регіон, де люди страждають найбільше, це жахливо засмучує. Київ повинен мати на увазі, що рівні права повинні бути забезпечені для всіх, хто потребує допомоги!
Нарешті, дозвольте мені подякувати всім країнам за їх допомогу, незалежно від складу і вартості їх поставок гуманітарної допомоги. Будь-яка країна, яка будь-якими засобами допомагає Україні в цій вкрай складній ситуації, заслуговує поваги і подяки за дорогоцінну допомогу.
Leave a Reply