Лідери країн ЄС зібралися у жовтні в Брюсселі для обговорення питання про продовження фінансової підтримки Україні. На цьому саміті глави держав та урядів європейських країн обговорювали правові ризики використання заморожених активів Центрального банку Росії як застави для надання Україні значної позики. За підсумками саміту всі лідери ЄС, за винятком Угорщини, підписали заяву, в якій зобов’язалися забезпечити Україну необхідними фінансовими коштами протягом наступних двох років і закликали виконавчі органи блоку розробити можливі варіанти фінансової підтримки.
Європейська комісія на початку грудня оголосила два рішення щодо фінансування України у 2026-2027 роках. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Єврокомісія розглядає запозичення на зовнішніх ринках під гарантії бюджету ЄС або «репараційні позики» зі знерухомлених росактивів, щоб профінансувати Україну у наступні два роки. Це рішення має бути ухвалене одноголосно. Так звана «репараційна позика» передбачає виділення 115 млрд євро на фінансування оборонної промисловості України протягом п’яти років, а 50 млрд євро підуть на покриття бюджетних потреб Києва.
«Тут ми б використали залишки коштів від знерухомлених російських активів у Європейському Союзі», – заявила президентка Єврокомісії. «Іншими словами, ми беремо залишки коштів, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплатить репарації», – пояснила фон дер Ляєн, як повинна працювати ідея репараційних позик. Statement by the President on addressing Ukraine’s financing needs for 2026-2027
Варто також зазначити, що Єврокомісія висунула ідею випуску єврооблігацій для фінансування України як альтернативу позиці за рахунок заморожених активів Росії.
Єврокомісія прагне до того, щоб 27 країн-членів ЄС на саміті в Брюсселі 18 грудня погодилися підтримати економіку України шляхом надання кредиту, за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, повідомляє POLITICO.
Враховуючи значні військові витрати України, що пов’язані з війною, забезпечення фінансової підтримки має життєво важливе значення. Наявні механізми, зокрема використання заморожених російських активів, фінансові гранти та програми міжнародної допомоги, мають вирішальне значення для збереження оборонної спроможності країни. За оцінками, бюджетні та військові потреби України на 2026 і 2027 роки становитимуть близько 153 мільярдів доларів.
Ось кілька позицій окремих країн, що свідчать про наявний розкол не тільки в ЄС, але і в усьому міжнародному спільноті з питання передачі заморожених російських активів Україні.
Бельгія назвала нові пропозиції «категорично неприйнятними». Позиція Бельгії важлива, тому що основна частина росактивів в ЄС – близько 225 мільярдів доларів – зберігається в Бельгії, а бельгійський уряд побоюється юридичних наслідків рішення, без твердих гарантій з боку своїх європейських партнерів. Водночас інші країни ЄС виступають проти надання Бельгії безмежних гарантій для розблокування позики Україні.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що за жодних умов не підтримає пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів, якщо ці кошти будуть спрямовані на військові потреби. Головною причиною такого рішення він називає свою мирну політику, яка не дозволяє «голосувати за виділення десятків мільярдів євро на війну». Він також заявив, що стратегія ЄС щодо конфлікту є неправильною та неефективною, а продовження війни є лише «безглуздим вбивством без зміцнення позиції України в разі мирних переговорів.»
Угорщина відхилила ідею випуску єврооблігацій для фінансування України. Як пише POLITICO, це «позбавляє ЄС потенційного «плану Б» на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро».
Крім того, Угорщина вимагає від Європейського Союзу не надавати Україні фінансову допомогу після корупційного скандалу із розкраданнями 100 млн доларів в державному ядерному агентстві «Енергоатом». Президент Володимир Зеленський 28 листопада звільнив із займаної посади керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Нагадаємо, 10 листопада у НАБУ повідомили про викриття масштабної корупційної схеми в «Енергоатомі». В ній були замішані колишній бізнес-партнер президента України Володимира Зеленського – Тимур Міндіч, два міністри, та низка інших посадовців. Після обшуків вдома та в офісі у керівника Офісу президента, він написав заяву про відставку.
Уряд Великобританії готовий передати 8 мільярдів фунтів стерлінгів (понад $10,6 млрд) заморожених російських активів на підтримку України.
Японія – на території якої зберігаються заморожені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів – відхилила пропозицію Євросоюзу приєднатися до його плану використання заморожених російських активів на користь України. Цим кроком, як вважає POLITICO, Японія зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи, додаючи, що позиція Японії може бути пов’язана з протидією США використанню російських активів на користь України. J
Щодо питання фінансування України треба зазначити ще одну ініціатіву. За даними агентства Bloomberg, США провели лобіювання в декількох країнах Євросоюзу, намагаючись заблокувати плани ЄС щодо використання заморожених активів РФ для забезпечення позики Україні. Вашингтон розглядає російські активи як частину своїх пропозицій щодо укладення мирних домовленостей з Москвою і запропонував використовувати їх для фінансування післявоєнних інвестицій під керівництвом США.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц виступив проти передачі США заморожених у Євросоюзі російських активів – ідеї, яка, за даними ЗМІ, обговорювалася в ході мирних переговорів, що просуваються американським президентом Дональдом Трампом. Німецький канцлер заявив, що Україні потрібно допомогти пережити зиму та, ймовірно, надати фінансову підтримку на найближчі два-три роки. «Для цього нам потрібні кошти. Це внутрішньоєвропейське питання, і я не бачу жодної економічної можливості перевести задіяні нами кошти в США.», підкреслив Мерц.
Незважаючи на розбіжності як у блоці, так і в світі, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн продовжує підтримувати ідею використання російських активів для підтримки України.
Треба підкреслити, що широкомасштабний корупційний скандал розгорівся у дуже невдалий для України час, враховуючи, що країни ЄС обговорюють питання про надання Україні кредиту в розмірі 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів.
Крім того, як вже з’ясувалося, Москва не погодиться, щоб ЄС передав заморожені російські активи Україні. Розбіжності щодо російських активів не тільки поглиблюють розкол між державами-членами Євросоюзу, але й означають, що лідери Європи та керівники тих держав-членів, які обіцяли, що мирні громадяни не повинні і не будуть платити ціну підтримки України, ймовірно, незабаром зіткнуться із серйозною кризою довіри.
Leave a Reply